Протидія булінгу

Профілактика булінгу

Технології реагування працівників училища на виявлені або встановлені факти булінгу:

Під час встановлення факту або в разі підозри на наявність булінгу, батьки або педагог повідомляє про це адміністрацію закладу.

Адміністрація спільно із психологічною службою училища невідкладно реагує на подані факти.

Безпосередня робота класного керівника, майстра в/н та соціального педагога з булерами та жертвами:

Бесіда з учнями групи щодо з’ясування проявів булінгу.

Бесіда окремо з булерами та окремо з жертвами третирування.

Бесіда окремо з батьками булерів та окремо з батьками жертв булінгу щодо ситуації, що склалася, та визначення шляхів її подолання.

Відпрацювання навичок поведінки жертв та виведення їх зі стану жертви.

Дорослі, коли дитина повідомила, що вона є жертвою булінгу, повинні говорити:

1. «Я вірю тобі». Це допоможе дитині зрозуміти, що ви готові допомогти їй вирішити цю проблему.

2. «Мені дуже шкода, що це відбулося з тобою». Дитина відчуватиме, що ви намагаєтеся зрозуміти її почуття.

3. «У цьому немає твоєї провини». Дитина розуміє, що вона не самотня в подібній ситуації, і деяким її одноліткам також доводиться відчувати або спостерігати різні варіанти залякувань, цькувань та агресії протягом навчання. Головне на цьому етапі – спрямувати зусилля на подолання проблеми.

4. «Добре, що ти зумів сказати мені про це». Це запевнить дитину в тому, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу та підтримку.

5. «Я люблю тебе й намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека». Це допоможе дитині відчути допомогу, захист та дасть надію на покращення ситуації.

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу в закладі освіти, порядок реагування на доведені випадки булінгу та відповідальність осіб, причетних до булінгу

Із метою створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти здобувачів освіти педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу зобов’язані повідомляти керівника закладу про випадки булінгу, учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Відповідно до такої заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.

У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний із цим, то він може звертатися до органів Національної поліції України із заявою.

Керівник закладу повідомляє про терміни, порядок реагування на доведені випадки булінгу, відповідальність осіб, причетних до булінгу та процедуру розгляду відповідно до законодавства.

Згідно з КУпАП булінг учасника освітнього процесу тягне за собою накладання штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів або від 20 до 40 годин громадських робіт. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф становитиме від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 40 до 60 годин. Булінг, вчинений малолітньою або неповнолітньою особою, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

Рекомендації до оформлення заяви

1. Подається державною мовою.

2. Чітко вказуються прізвища.

3. Дотримання вимог до оформлення реквізитів.

4. Не допускати виправлень.

5. Зміст заяви пишеться в довільній формі.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

1. У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

2. Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання.

3. Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення:

– якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей;

– якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою.

4. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.

5. Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності – спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

Інформація для батьків

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ, І ЯК ЙОГО УНИКНУТИ?

Серед сучасної учнівської молоді останнім часом надзвичайно загострилася проблема насильства, довготривалих агресивних проявів та третирування в міжособистісних відносинах підлітків. Такі відносини отримали назву учнівський булінг, розповсюдження якого протягом останніх років визнано в освітній практиці та є соціальною проблемою.

Явище булінгу поширене в навчальних закладах, психологи й педагоги працюють для того, щоб запобігти знущанню та своєчасно усувати його, але цю проблему іноді замовчують, не афішують випадки знущань, її не прийнято обговорювати. За таких умов проблема не усувається, навпаки, вона набуває більших обсягів і жорстокіших проявів. Запобігання та профілактика випадків учнівського насильства є найважливішим завданням педагогів та психологів, оскільки жорстоке ставлення до дитини неминуче призводить до низки руйнівних наслідків.

Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) – це форма психічного насильства у вигляді тиску, дискримінації, цькування, бойкоту, дезінформації, псування особистих речей, фізичної розправи.

БУЛІНГ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЧОТИРИ ГОЛОВНІ КОМПОНЕНТИ:

1.Агресивна й негативна поведінка.

2.Булінг здійснюється систематично.

3.Булінг відбувається у взаємовідносинах, учасники яких мають неоднакову владу та фізичні можливості

4.Булінгова поведінка є навмисною.

Мотивацією до булінгу стають заздрість , помста, відчуття неприязні до жертви , прагнення підкорювати собі, боротьба за лідерство , потреба в підпорядкуванні лідерові або нейтралізації суперника ;зіткнення різних субкультур , цінностей , поглядів і невміння толерантно ставитися до них; агресивність; наявність у дитини- жертви психічних і фізичних порушень відсутність предметного дозвілля; бажання принизити заради задоволення, розваги чи самоствердження; потреба в самоствердженні та навіть у задоволенні садистських потреб окремих осіб.

З огляду на спостереження можна визначити такі форми учнівського булінгу:

1. Фізичний булінг – умисні поштовхи, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень різного виду знущання, образливі жести або дії, пошкодження особистих речей та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви), фізичні приниження тощо.

2. Психологічний булінг – насильство, пов’язане з дією на психіку, що завдає дитині психологічного травмування шляхом словесних образ або образ, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість жертви.

Кажучи про форми прояву булінгу, слід зазначити, що хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (бійки, стусани, поштовхи тощо), а от дівчатка більш охоче користуються вербальними формами тиску.

Діти, які стали жертвами булінгу проявляють такі (зокрема патологічні) особливості поведінки:

вони прикидаються хворими, щоб уникнути похід в школу;

бояться самостійно йти в школу та зі школи, просять проводити їх, спізнюються на уроки;

їхня поведінка значно змінюється в бік віктимності;

у них спостерігаються явні симптоми страху, що полягають у порушеннях сну й апетиту, нічному крику, нервовому тику, відлюдкуватості і скритності;

у них виявляють рваний одяг або пошкоджені речі;

вони часто просять дати грошей або крадуть їх;

у них знижується якість навчання, вони втрачають інтерес до улюблених занять;

мають постійні рани, гематоми, синці та інші травми;

вони мовчазні, не хочуть іти на контакт;

як вияв крайнього ступеню: можуть здійснити суїцид.

Булінг в учнівському середовищі діє на підлітка так, що він не засвоює поняття моралі як суспільного явища, тому в прцесі діяльності організованої взаємодії між учнями не відбувається усвідомлення відповідальності один перед одним та перед колективом.

Учнівський булінг за своєю природою є складним, системним та комплексним соціально-психологічним явищем, яке розвивається в ситуації ворожості, конфліктності, страху.